ВИРОБНИЧЕ  НАВЧАННЯ

Група №11

Дата:09.03.2021рік.

Тема: Проведення технічного обслуговування  плуг та підготвка до роботи плуга.

ПЛАН

1.Загальна будова плуга та його типи.

2.  Підготовка плугів до роботи.

3.Техничне обслуговування та зберігання плугів

 

Плуги призначені для основного обробітку ґрунту – оранки, мета якої полягає в створенні сприятливих умов для розвитку сільськогосподарських рослин. Обробіток ґрунту поліпшує повітряний й водний режими, сприяє життєдіяльності ґрунтових бактерій та знищує бур’яни. Оранка включає розпушування й перевертання орного шару ґрунту

Плуги поділяють:

-за призначенням – загальні (традиційна оранка)

-спеціальні (садові, плантажні, чагарниково-болотні, лісові тощо) та плуги-розпушувачі, які не перевертають скибу

-за типом робочих органів – лемішні, безполицеві й дискові

- за кількістю корпусів – одно-, дво-, три-, чотири-, п’яти-, шес­ти-, сьоми-, восьми-, дев’ятикорпусні; -за способом з’єднання з тракторами – начіпні, напівначіпні й причіпні.

Найбільш поширені начіпні та напівначіпні плуги загального призначення.

 Загальна будова плугів та робочий процес корпусу плуга Рама плуга є основою, до якої прикріплені всі робочі органи, опорне колесо та пристрої – начіпний та причіпний. Робочими органами плуга  є дисковий ніж, предплужник та корпус. Корпус складається з леміша, полиці та польової дошки. Усі ці деталі прикріплені до башмака, а башмак – до стійки.

Типи корпусів та основні робочі органи плуга Для якісного обробітку різних ґрунтів потрібні визначені робочі органи. Від вірного вибору робочого органу, який найбільш повно відповідає певним умовам поверхні поля, залежить якість обробітку ґрунту, а отже культура землеробства, родючість ґрунтів та урожайність. Робочими органами плугів є корпус, предплужник, кутознімач, ніж й ґрунтопоглиблювач. За конструкцією корпус буває лемішно-полицевим, безполицевим, розпушуючим, дисковим та комбінованим. Лемішно-полицевий корпус застосовують для оранки з обертанням скиби. Оранка може проводитись тільки корпусом плуга (піднімання скиби) або з предплужником (культурна оранка). Корпус плуга ( складається з лемішу , полиці , польової дошки  та стійки . До стійки кріпляться складові частини корпусу. Леміш та полиця утворюють робочу поверхню корпусу. За геометричною формою робочої поверхні, яка характеризується ступенем та характером зміни її кутів: кришення – α, зсуву – γ та нахилу – β, вони розділяються на циліндричні, культурні, напівгвинтові й гвинтові. Форма полиці здебільшого дає назву корпусу плуга. Культурні корпуси  добре розпушують ґрунт й погано (але достатньо) перевертають скибу, тому їх застосовують у комбіна-  ції з предплужниками для обробітку староорних (культурних) ґрунтів. Більшість вітчизняних плугів загального призначення мають культурні корпуси. Напівгвинтовікорпуси краще, ніж культурні, обертають, але гірше кришать скибу. Полиця цього корпусу має більш розвинуті кути γ та β, кут α менш інтенсивно змінюється за висотою, ніж у культурної полиці. Напівгвинтові корпуси застосовують на чагарниково-болотних плугах для обробки висушених торфовищ та болотистих мінеральних ґрунтів та на зміцнених плугах загального призначення для обробки слабко задернілих староорних важких ґрунтів. Щоб покращити обертання (довалювання) скиби, до корпусів прикріплюють регулююче перо .

Типи корпусів плугів

 – культурний

 – напівгвинтовий

 – для безполицевої оранки

– вирізний

 – з висувним долотом

 – з ґрунтопоглиблювачем

 – дисковий

 – комбінований;

 – розпушувач з гнутою стійкою

 – розпушувачі чизельного плуга

 – леміші

 – полиці

– стійка

 – перо полиці

– польова дошка

 – передня частина полиці

 – щиток

– розширювач

– долото

 – ґрунтопоглиблювач

 – чистик

 – диск сферичний

 – ротор

 – лопать ротора

 – стійка

 – стрілчаста лапа

 – чересловий ніж – захисник гнутої стійки.

 Гвинтові корпуси добре обертають скибу. Оскільки при розпушуванні й розриванні скиби ускладнюється та погіршується їх обертання, то розпушуюча здатність корпусів мінімальна. Ці корпуси призначені для обробітку зв’язних, дуже задернілих ґрунтів: цілини, перелогових ґрунтів, луків, пасовищ, висушеного торфовища тощо. Гвинтові корпуси застосовують у комбінації з дисковими ножами. Гвинтовий корпус з долотом (накладним носком), кутознімачем та вертикальним ножем  призначений для оранки задернованих важких й суглинкових ґрунтів, засмічених камінням. Загострений передній кінець долота , висовуючись уперед за лезо леміша на 20‑30мм, відіграє роль носка леміша й ламається, але забезпечує добре заглиблення корпусу в ґрунт. Вони забезпечують більш рівномірну глибину оранки. Вертикальний ніж – обрізає рівну стінку борозни й покращує здатність корпусу заглиблюватися (порівняно з дисковим). Кутознімач забезпечує збільшення кута обертання скиби й покращення загортання дернини. Корпус для ромбічної оранки має два леміша: нижній, як у традиційного корпусу, або боковий. Завдяки боковому лемішу створюється нахилена стінка борозни, яка забезпечує більший простір для проходу в борозні коліс трактора й менші втрати на їх перекочування. Завдяки зниженню питомого опору корпусів можна економити до 20% палива й підвищити продуктивність праці. Однак зменшення енергоємності оранки спостерігається лише при значній глибині обробітку й відносно невеликій швидкості агрегату (до 8км/год). Такі корпуси застосовують здебільшого в плугах закордонного виготовлення. Безполицевий корпус розпушує ґрунт без обертання скиби. Леміш корпуса підрізує скибу й переміщує її на розширювач, далі скиба сходить з його поверхні, падає на дно борозни й додатково розпушується. Щиток захищає стійку від стирання. Вирізний корпус призначений для оранки підзолистих ґрунтів з невеликим гумусовим шаром. Леміші  розділяють скибу на дві частини. Нижня підзолиста частина скиби, що підрізана лемішем , підіймається ним, проходить у виріз між лемішами , падаючи на дно борозни без обертання, ще додатково кришиться. Верхня частина скиби, що окультурена, підрізується лемішем , подається на полицю , яка її повертає, кришить та кладе на нижню частину скиби. Корпус з ґрунтопоглиблювачем  застосовують на підзолистих ґрунтах для збільшення глибини обробки без виносу на поверхню й перемішування з родючим шаром нижнього підзолистого шару товщиною 6‑15см.

Робочою частиною корпуса є сферичний диск з гострою різальною кромкою, встановлений під кутом 70° до дна борозни та 40‑45° до напрямку руху. При роботі диск обертається та відрізує скибу ґрунту. Остання переміщується по вигнутій внутрішній поверхні диска, зміщується вбік, перевертається й падає в борозну. Дно борозни не ущільнюється диском. Діаметр диска 710, 760 або 810мм. Ширина захвату корпусу 30см. Комбінований корпус застосовують для оранки важких та середніх ґрунтів, головним чином під коренеплоди, який дозволяє до деякої міри регулювати ступінь кришення скиби. Корпус такого типу, крім вкорочених леміша та полиці , має ще й ротор  у вигляді зрізаного конусу, який повернений (повернутий) більшою основою вверх та до отворів якого прикріплені лопаті . Ротор  розміщений на валу, який встановлюється в корпусі. У процесі роботи ротор, що приводиться в обертовий рух від валу відбора потужності (ВВП) тракторe, ударами ножів інтенсивно кришить скибу, яка сповзає з полиці, та водночас перевертає й відвалює її в бік. Частота обертання ротора регулюється в межах 268‑507 об/хв. У результаті ступінь кришення ґрунту зростає на 10‑20%, тяговий опір зменшується на 25‑30%, але загальні витрати енергії збільшуються на 13‑16%. У закордонній практиці застосовувалися й корпуси плугів, в яких для зменшення сил тертя частина полиці (крило) замінена роликом або диском, які приводяться в обертовий рух скибою. У деяких конструкціях корпусів плугів замість складної робочої поверхні полиці використовують поверхні, що виготовлені з пластин або прутків, які розміщуються на деякій відстані один від одного. При оранці липких ґрунтів такі корпуси концентрують сили нормального тиску скиби на меншій площі й самоочищуються, внаслідок чого підвищується технологічна надійність роботи агрегату. У процесі обробки стиглих структурних ґрунтів дрібні ґрунтові агрегати просипаються (сепаруються) в нижні шари, внаслідок чого підвищується ерозійна стійкість ґрунту й зменшується енергоємність обробки. Розпушуючі лапи  призначені для глибокого (до 45 см) розпушення ґрунту після оранки. Вони розпушують підорний шар та забезпечують аерацію та інфільтрацію ґрунту. Розпушувачі з гнутими стійками виконують розпушення більш інтенсивно. Ножі, предплужники, кутознімачі й ґрунтопоглиблювачі обробляють ґрунт разом з корпусами плугів, які виконують різні допоміжні функції. О

2. Підготовка плугів до роботи

Підготовлюють плуги до роботи на спеціальних майданчиках з покриттям або на звичайному й ущільненому ґрунті. Спочатку перевіряють комплектність та справність всіх складових одиниць, надійність затяжки гайок гвинтових з’єднань. Особливу увагу приділяють стану робочих органів. Плуг вважають підготовленим до роботи , якщо: – робоча поверхня корпуса без западин та опуклостей; перехід від леміша до полиці плавний, а стик леміша з полицею щільний (зазор між ними до 1мм); – леміш не виступає над полицею більше як на 2мм, кут його заточування становить 40°, а товщина леза – не більше 1мм; – головки гвинтів кріплення леміша, полиці й польової дошки до башмака лежать на одному рівні з робочою поверхнею, а леміш, полиця та польова дошка щільно прилягають до башмака; – польові обрізи леміша й полиці лежать в одній вертикальній площині, відхилення від якої в бік борозни у верхній частині не перевищує 10мм; – польова дошка встановлена так, що її передній кінець розміщується вище від опорної площини не менше як на 10‑12мм та відхиляється від стінки борозни на 5‑10мм; – робоча поверхня предплужника без западин та опуклостей, полиця й леміш щільно дотикаються (зазор у місцях дотику до 1мм); – консоль дискового ножа повертається на стійку на 20°, а переміщення по висоті не перевищує 3мм; диск вільно обертається на шарикопідшипниках, ущільнення не пропускає масло; ножі з двобічним лезом заточені під кутом 15…20°, у ножів з однобічним лезом заточена площина диска знаходиться з боку борозни, товщина леза не перевищує 0,4мм. Підготовка до роботи начіпного плуга ПЛН–3‑35 починається також з перевірки його технічного стану. При цьому уважно оглядають плуг, перевіряють комплектність та кріплення складових одиниць. Виявлені дефекти усувають. Розміщення лез лемішів, вимірювання відстаней між корпусами та визначення перекриття між корпусами перевіряють аналогічно напівначіпним плугам. На задану глибину оранки начіпний плуг встановлюють так. Заїжджають з плугом на ущільнений горизонтальний майданчик. Під опорне колесо підкладають підставку, висота якої дорівнює глибині оранки, а гвинтовим механізмом колеса розміщують раму в горизонтальному положенні. При цьому леза основних корпусів торкаються поверхні майданчика. Потім гвинт опорного колеса фіксують. Предплужники та дисковий ніж на начіпному плугу встановлюють аналогічно послідовності напівначіпного. Остаточно регулюють напівначіпні та начіпні плуги після перших двох проходів.

3.Техничне обслуговування та зберігання плугів

 Технічне обслуговування плугів включає комплекс операцій, які забезпечують їх справність, запобігають передчасному спрацюванню та виходу з ладу деталей, складових одиниць й механізмів. Технічне обслуговування при підготовці та проведенні експлуатаційної обкатки аналогічне щозмінному. Технічне обслуговування плуга й трактору, з яким його агрегатують, виконують одночасно. Щозмінне технічне обслуговування напівначіпного та начіпного плугів передбачає: очищення плуга від налиплого ґрунту та рослинних решток; перевірку та при потребі затягування гвинтових кріплень до рами робочих органів, коліс, начіпного пристрою та причепа для борін; при необхідності заміну лемішів; регулювання підшипників коліс й дискового ножа та мащення їх; перевірку тиску в пневматичних шинах та підкачування їх. При проведенні технічного обслуговування конкретної марки плуга виконують вказівки, наведені в інструкції з експлуатації. Після закінчення робіт та встановлення плугів на зберігання проводять післясезонне технічне обслуговування. Воно починається з огляду й оцінки технічного стану плуга, визначення можливості дальшої експлуатації без ремонту. Якщо плуг не потребує ремонту, то усувають виявлені при огляді технічні несправності, проводять всі операції, що й при щозмінному технічному обслуговуванні. Пофарбовані поверхні протирають ганчірками, а на місця можливої появи іржі наносять фарбу. Перед тривалим зберіганням робочі поверхні лемішів, полиць, польових дощок корпусів, лемішів та полиць предплужників та дискового ножа покривають перламутром, а гвинти та стійки опорних коліс, пальців начіпного пристрою – солідолом УС–1. Запасні деталі й інструмент здають на склад, а плуг встановлюють на зберігання. Плуги зберігають у закритих приміщеннях або під навісами. Допускається зберігання на відкритих бетонованих майданчиках. Місце для майданчика підбирають так, щоб воно не піддавалось сніговим заносам та до нього не підходили підґрунтові води. Поверхня майданчика має бути рівною, з похилом 2…3° для стікання води. Під робочі органи підкладають дерев’яні підкладки. При тривалому зберіганні з плуга знімають колеса з пневматичними шинами й шланги та здають на склад. Металеві маслопроводи закривають заглушками. Шланги з плуга можна не знімати, якщо обгорнути їх поліетиленовою плівкою. За плугами, що знаходяться на зберіганні, систематично стежать. Стан машин, що зберігаються в закритих приміщеннях, перевіряють раз на два місяці, а тих, що на відкритих майданчиках та під навісами, – щомісячно.

 Питання для самоконтролю:

1. Які є особливості зберігання плугів?

 2. Які є види технічних обслуговувань плугів?

3. Які особливості має підготовка начіпного плугу до роботи?

4. Які основні контролюючі параметри має плуг?

5. Яку схему встановлення мають предплужник та дисковий ніж?