Дистанційне навчання 2022 рік

 ВИРОБНИЧЕ   НАВЧАННЯ 

ГРУПА № 21

Тема : Виконання зрощувальних робіт.

План

1.Основні завдання зрошувальних систем .

2. Класифікація зрошувальних заходів проводиться за багатьма параметрами.

3.Види й способи зрошення сiльськогосподаpських культуp.

4.Система машин для зрошування земель

1. Основні завдання зрошувальних систем .

 Основними завданнями технічної експлуатації зрошувальних систем є: 4 утримання у справному (належному) стані зрошувальних систем і окремих їх елементів, вжиття заходів щодо попередження їх пошкодження; розподіл води, що забирається з водних об’єктів між водокористувачами у відповідності з установленими лімітами і графіками водо подачі; контроль за меліоративним станом зрошуваних земель і технічним станом зрошувальних систем.

 У відповідності з основними завданнями технічна експлуатація зрошувальних систем передбачає здійснення таких функцій: організація своєчасного і якісного догляду за станом і роботою систем, виконання необхідних ремонтів; розробка графіків забору води з водних об’єктів та укладання договорів на її подачу у пункти виділу водокористувачам; забезпечення раціонального використання води, боротьба з втратами і непродуктивними її скидами та несанкціонованим забором; організація достовірного обліку води, що забирається з водних об’єктів і подається водокористувачам; запобігання засоленню і заболочуванню зрошуваних земель, здійснення разом із землекористувачами заходів з поліпшення їх меліоративного стану; захист зрошувальних систем і об’єктів енергопостачання від затоплення паводковими водами; участь у роботі, що проводиться органами земельних ресурсів з обліку наявності та якості зрошуваних земель; технічне удосконалення зрошувальних систем, впровадження прогресивних способів їх експлуатації і техніки поливу, автоматизації і телемеханізації управління водорозподілом; упровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки, вітчизняного і зарубіжного досвіду, щодо забезпечення економії витрат води, електроенергії, матеріалів, трудових і фінансових ресурсів; надання на договірних засадах практичної допомоги приватним агроформуванням в експлуатації меліоративної мережі, розробці схем подачі води для зрошення; розробка і проведення комплексу заходів з охорони навколишнього середовища.

2. Класифікація зрошувальних заходів проводиться за багатьма параметрами.

За призначенням і за дією на ґрунт розрізнюють такі види зрошення:

-зволожувальне — створює оптимальний водний режим;

-удобрювальне — разом із водою у ґрунт вносяться поживні речовини;

-утеплювальне — у ґрунт подають теплу воду;

-окиснювальне — у ґрунт із надлишком закисних сполук подають річкову воду, збагачену киснем;

-вологозарядне — воду в осінній чи зимовий період подають у ґрунт, щоб створити в ньому необхідні запаси вологи в шарі приблизно 2 м;

-промивне — воду подають для розчинення й вимивання з ґрунту солей.

За характером подачі води розрізнюють такі види зрошення:

-нерегулярне — протягом року здійснюється звичайно один полив (вологозарядження);

-регулярне — упродовж усього вегетаційного періоду систематично подається вода.

За обсягом подачі води розрізнюють такі види зрошення:

-вибіркове — здійснюється полив тільки тих культур, які забезпечують одержання максимальної економічної віддачі й відрізняються підвищеним водоспоживанням;

-суцільне — за якого поливають усі культури на великому масиві.

За видами поливу розрізнюють такі види зрошення:

-аерозольне (дрібнодисперсне) — зволоження рослин, приземного шару повітря й поверхні ґрунту тонкими розпиленими краплями води «туманом»;

-поверхневе — зрошення потоком води, яка самостійно надходить на поверхню ґрунту;

-дощування — механізоване зрошення, за якого вода подається у повітря й звідти вільно падає у вигляді дощу на рослини й ґрунт;

-внутрішньоґрунтове — вода подається по трубах-зволожувачах, укладених у ґрунт на глибині 0,4–0,9 м;

-крапельне — вода за допомогою гнучких трубопроводів через спеціальні крапельниці надходить безпосередньо до коренів рослин;

-субіригація — активний підйом ґрунтових вод.

3.Види й способи зрошення сiльськогосподаpських культуp

Зрошення може бути суцільним та вибірковим. При суцільному зрошенні зрошуються всі орні землі, при вибірковому — не всі землі і не всі культури.

Розрізняють декілька видів зрошення: одноразове, коли запаси вологи в ґрунті створюються один раз на рік, та регулярно діюче, коли вода подається в необхідний час у потрібній кількості. Розрізняють зрошення зволожуюче, вдобрювальне та спеціальне, коли в поливну воду додають хімікати або полив здійснюється теплою водою для захисту ґрунту від переохолодження.

За способом подачі води до рослин зрошування може поділятися на самопливне, коли вода розподіляється по поверхні ґрунту; дощування, коли за допомогою спеціальних машин створюються штучні дощі (рис. 1.2.2). Крім того, застосовують підґрунтове зрошування, при якому вода подається по спеціальних дренах, які закладені на глибині 30–40 см, до коріння рослин. Останнім часом набув поширення краплинний полив, за якого вода подається до рослини по трубках, які прокладені поверхнею поля, і витікає краплями. За собівартістю найдорожчий полив — самопливний

3.Види й способи зрошення сiльськогосподаpських культуp

До складу обладнання для зрошування входять дощувальні установки, дощувальні машини, насосні станції, стаціонарні трубопроводи й розбірні пересувні трубопроводи.

Розрізняють три види дощування: звичайне, імпульсне й аерозольне. Звичайне дощування — подача води на поля у вигляді безперервного крапельного дощу, який насичує розрахунковий шар ґрунту (0,4–0,6 м) до верхньої межі оптимальної вологості (НВ) і зволожує приземний шар повітря. Імпульсне дощування — циклічна подача води у вигляді крапельного дощу для освіжаючого зволоження рослин і поверхневого шару ґрунту. Аерозольне дощування — зрошування водою, диспергованою до стану туману.

Дощувальна зрошувальна система складається з джерела зрошування, постійних і пересувних насосних станцій, постійної мережі каналів і трубопроводів, тимчасової мережі каналів або швидкорозбірних трубопроводів, стаціонарних і рухомих дощувальних машин і установок з системою апаратів, що розбризкують воду. Зрошувальна система буває відкритою, напівзакритою (якщо великі канали земляні або бетоновані); внутрішньогосподарська мережа складається із закритих трубопроводів.

 

1 — джерело зрошування; 2 — насосна станція; 3 — головний трубопровід; 4 — розподільний трубопровід; 5 — гідранти; 6 — дощувальна машина або установка; 7, 8 — позиції, на які переставляють розподільні трубопроводи після поливу першої ділянки

Дощувальні зрошувальні системи за конструктивним виконанням можуть бути стаціонарними (усі елементи встановлюються постійними), напівстаціонарними (насосні станції та великі канали постійні, розподілювачі — тимчасові, а дощувальні машини й установки — самохідні або переносні), пересувними (усі елементи складаються зі швидкорозбірних металевих трубопроводів).

Насосні станції використовуються для забирання води із вододжерел та подавання її в мережу зрошувальних систем.

За конструкцією їх поділяють на стаціонарні та пересувні (сухопутні й плавучі). Стаціонарні насосні станції протягом усього строку служби перебувають на одному місці. Вони оснащені спеціально обладнаним водозабором із приводом від теплових або електричних двигунів та стандартним насосним устаткуванням.

Розміщення водозабору сухопутних пересувних насосних станцій можна змінювати. Ці станції бувають начіпні та причіпні. Вони призначені для подачі води у зрошувальну мережу дощувальних установок і машин. Пересувні насосні станції застосовують при забиранні води з річок. Залежно від висоти підняття води плавучі станції поділяють на низьконапірні (з підняттям води до 10 м), середньонапірні (від 10 до 25 м) і високонапірні для підняття води на висоту 25–100 м.

Насосна станція  призначена для подавання води в закриту або відкриту зрошувальну мережу Основні складові одиниці станції такі: рама 4, відцентровий насос 2, одноступінчастий підвищувальний редуктор 3, напірна засувка 9, напірна лінія 10, ежектор.

 

1 — приймальна сітка всмоктувальної лінії; 2 — відцентровий насос; 3 — редуктор; 4 — рама насосної станції; 5 — огородження карданного вала; 6 — розвантажувальні ланцюги; 7 — шланг газового ежектора; 8 — тросовий підйомник всмоктувальної лінії; 9 — напірна засувка; 10 — напірна лінія

Насосна станція Вона подає воду з водойми у відкриту або закриту розподільну мережу.

 

1 — трубопровід ежектора; 2 — напірний трубопровід; 3 — оборотний клапан; 4 — засувка; 5 — усмоктувальний трубопровід; 6 — насос; 7 — редуктор; 8 — рама; 9 — опорний стояк; 10 — карданна передача

Витрати води — 13–38 л/с, напір — 0,50–0,75 МПа, висота всмоктування — 6,8 м. Агрегат обслуговується трактористом.

Насосна станція  призначена для подачі води на зрошувані землі. Станцію можна застосовувати для подачі води з низових водоймищ (ставків) і річок у наливні водоймища чи через відкриту або закриту зрошувальну мережу до дощувальних машин та установок, а також для господарських потреб. Станція не потребує будівництва спеціальних водозабірних споруд, будівель та стаціонарних напірних трубопроводів і забезпечує зрошення кількох ділянок протягом одного сезону.

Станція являє собою агрегат, що складається з дизельного двигуна 8 марки А-41Б потужністю 66 кВт (90 к. с.), відцентрового двоколісного насоса 3, усмоктувального 1 і напірного 6 трубопроводів, механізму підняття 2 усмоктувального трубопроводу, системи заливання насоса, ходової частини та інших складальних одиниць. Висота розміщення насоса над рівнем води не повинна перевищувати 3,5 м.

 

1 — усмоктувальний трубопровід; 2 — лебідка; 3 — насос; 4 — паливний бак; 5 — засувка; 6 — напірний трубопровід; 7 — втулково-пальцьова муфта; 8 — двигун; 9 — розбірний напірний трубопровід; 10 — ежектор

 

 Робочі органи дощувальних машин й установок:а — короткоструменева дефлекторна насадка (1 — дефлектор; 2 — воронка); б — далекоструменевидощувальний апарат (1 — стволи; 2 — сопла; 3 — обертова опора; 4 — трубопровід; 5 — крильчатка)

 Далекоструменевий дощувальний апарат з реактивною лопаткою:

1 — реактивна лопатка; 2 — корпус; 3 — пружина кручення; 4 — вертикальна вісь; 5 — гайка; 6 — гвинт-розсікач; 7 і 16 — пружини; 8 і 17 — насадки; 9 і 11 — шайби; 10 — патрубок; 12 — різьба; 13 — головка під ключ; 14 — ущільнення; 15 — патрубок